Поход, рафтинг.

Обещанный бассейн открыли практически в последний день смены.

Сподобалося, що дитина приїхала щасливою та в захваті від того, що знайшла собі нових друзів там. Але це, думаю, не стільки заслуга табору, скільки, мабуть, випадку. Також непогана та цікава програма для підлітків, зі слів дитини. Але як для них, підлітків, може бути по іншому?! Лягали спати в 2-4 ночі, просипалися теж хто коли хоче, повна свобода і відсудність контролю - звісно для підлітка це клас, для батьків - як мінімум, дивно! Але можливо так і повинно вже бути в сучасному світі, а ми вже відстали від життя зі своїми правилами!)

Відсутність нормальної, швидкої і адекватною комунікації! Особливо на стадії бронювання путівки. Днями ніхто не брав телефон, не відповідав на листи, тижнями просив договір і документи, в результаті все прислали за три дні до виїзду, з вимогою до завтра це все роздрукувати, підписати, передати…А ми були за тисячі кілометрів до Києва. Організація багатьох процесів на 0. Але що можна очікувати, якщо всім вожатим 18-20-22 роки?! Щасливий, що там не сталося якихось екстренних ситуацій, бо не впевнений, як ця молода команда впоралася б ? Достатньо було тільки почути розповідь дитини, як вони ходили в похід. І я і дитина проходили багато походів з наметами, тому розуміємо, як це повинно бути, але там був треш! Дітей набрали набагато більше, чим місць в наметах, «тімлідери» поснули перші, ці до 2 годин ночі шукали де їм приткнутися, спали в 8-х в 4-х місній палатці, дівчата, хлопці, всі покотом… палатки навіть не ставили на розтяжки, тому деякі поздувало! Звісно, вона розповідала це зі сміхом, радістю, як «прикольно»! Але мені це чути було зовсім не «прикольно», розуміючи, що таке намет, погода, шторм, діти, паніка….! Слава Богу, що все обійшлося! Хоча і повернулися сопливими, з температурою… Навіть боюся думати, як в них був рафтінг організований, якщо вони з банальним наметом так «впоралися»! Також не зрозумілою для мене лишилося, чому вони по 30-40 хвилин кожного дня стояли в чергах в їдальню?! Чому в автобусі їхали на руках і підлозі, кожного разу, коли зупиняла поліція в них був квест, як накрити та сховати вожатих та себе, під кріслами та ковдрами? Чому навіть моя меганевибаглива дитина до їжі, яка виросла в походах, підписувала з дітьми якісь петиції, щоб щось змінили з харчуванням! І вже третій день з жахом розповідає про недоварені макарони! Каже, що навіть в школі з харчуванням краще! Ну не вже повар за п‘ять змін до цього не зміг навчитися готувати це складне блюдо?! Чи йому теж 17-18 років? Звісно, для дитини це все було просто веселими пригодами, десь екстрімом, не маючи життєвого досвіду, переконаністю, що так все і повинно бути… але на мій батьківський погляд, є дуже багато питань та проблем, над якими ще потрібно організаторам попрацювати! Особливо в тому, що стосується безпеки і здоров‘я! Кожне літо читаєш про жахливі і трагічні ситуації з різноманітних таборів України, тепер розумію причину більшості з них. Звісно, більшість скаже, що це придирки і все було супер, а діти повернулися щасливими! Особливо ті, хто ні разу не ночував в горах в наметі, чи не розуміє повною мірою, що таке переповнений дітьми автобус при ДТП. Пишу це не для того, щоб зашкодити репутації табору чи з кимось подискутувати, а для того, щоб наступного разу, коли наша дитина знову туда поїде, в мене не замирало серце від чергових трагічних новин з якогось табору і переживань, чи це не з нашого!

Очень интересная программа, профессиональная команда, отличные условия проживания и питание. Находясь в лагере, дочь уже планировала смену на следующий год.

Все

Маленькая смена

много эмоций и хороших людей.

Подход к детям. С подростками наладить контакт непросто, но команде это удалось.

Мало фотоотчетов

Цікава та насичена програма відпочинку. Сподобалася атмосфера в таборі та мальовнича територія. Хороші номери зі зручностями

Рафтінг, похід в гори, скіл-тайми, спілкування з тім-лідерами, умови проживання, харчування. Одним словом- сподобалося все!

Немає, що писати. Все супер!